КАФЕДРА СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН: УКРАЇНСЬКА МОВА

Вовчок Зоя Іванівна,

учитель української мови та літератури

Веб-квест

«ГРАМАТИЧНА ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ»

Трохи з історії….

Якось одного дня десятикласники принесли мені рекламну газетку й почали обурюватися тим, що в ній допущено величезні кількість помилок. Швидко зорієнтувавшись, я попросили відредагувати тексти й пояснити причини їх появи.

З того часу ми щотижня очікували нових матеріалів, щоб допущені помилки виправити.

Згодом у наше поле зору потрапили й інші часописи регіону, прикладова база значно розширилася, учні зацікавилися теорією й механізмом цього явища, розпочали систематизацію фактажу. Зрештою наші пошуки і вилилися у тривалий веб-квест, реалізовуваний у роботі гуртка «Дивослово», який завершився захистом колективної науково-дослідної роботи.

Однак учні вирішили продовжити лінгвістичну розвідку, й готують ще кілька проектів.

Тема: Змішане мовлення, його джерела. Явище інтерференції в мовленні

Мета: сформувати в учнів поняття про хибність змішаного мовлення, встановити причини його виникнення, встановити види інтерференції.

Навчати долати це явище з опорою на глибоке розуміння норм української мови.

Розвивати літературне мовлення, мовленнєву культуру, творчі здібності, виховувати любов і повагу до слова.

Тип заняття: веб-квест

Хід заняття

I.Організаційний момент

Емоційне налаштування на заняття. Перегляд трьох відеоуроків (на вибір) з персонального блогу Олександра Авраменка (або інтернет-роликів з телеканалу «1+1»).

Слово вчителя: Протягом цілого місяця ми з вами готувалися до цього заняття. Сьогодні ми послухаємо представників усіх творчих груп: лінгвістів, журналістів, бібліографів, редакторів – узагальнити діяльність яких мав наш медіаценр. Кожна група отримала індивідуальні завдання, які мала розв’язати з опорою на інтернет-мережу і представити матеріал у форматі традиційної презентації. Саме її ми сьогодні й представимо як результат вашої спільної роботи.

II.Настановчо-мотиваційний етап

Учитель: Зараз попрошу всіх учнів підійти до дошки і скласти асоціативний кущ до слів «Суржик» та «Інтерференція». (З першим поняттям учні вже ознайомлені, а ось лінгвістичне тлумачення другого відоме лише представникам групи «лінгвісти», тому на дошці з’являється його визначення як оптичного явища.

Учитель: Подумайте й поясніть, чому термін «інтерференція» ми будемо досліджувати на уроці.

Після кількох спроб прошу представників групи «лінгвістів» витлумачити сутність цього поняття й переформатувати запропоновані тексти слайди презентації. Координує створення презентації представник від кожної групи:

Латинський термін інтерференція (inter – “між” та ferens (ferentis) – “той, що несе, переносить”) початково використовувався у фізиці, де позначав на той час посилення чи послаблення хвиль при їх накладанні одна на одну.

Із часом цей термін став використовуватись у психології, лінгвістиці та методиці навчання іноземних мов.

У мовознавчій науці термін “інтерференція” тлумачиться неоднорідно. Це стосується насамперед розуміння сутності інтерференції, стосовно якої у літературі існує чимало різних точок зору, “усе різноманіття яких коливається між вузьким та широким розумінням цього явища.

Прихильники першої точки зору вважають, що під інтерференцією слід розуміти лише перенесення норм рідної мови на другу у процесі мовлення.

Згідно з другою, поняття інтерференція містить відхилення від норм контактуючих мов.

Отже, серед дослідників немає одностайності у визначенні сутності інтерференції.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Учитель: Отже, як ви бачите, сучасні науковці по-різному трактують це поняття. Наше сьогоднішнє завдання – розібратися з різноманіттям тлумачень, з’ясувати його сутність, побачити реалізацію в мовленні та навчитися його долати.

А епіграфом до нашого заняття буде вислів:

Як парость виноградної лози, плекайте мову.
Пильно й ненастанно політь бур’ян.
Чистіша від сльози вона хай буде.
Вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

Максим Рильський

Учитель: давайте розглянемо ті зразки явищ інтерференції, які було розміщено на нашій сторінці в соціальній мережі. Для теоретичного опрацювання питання типології інтерферентних явищ «бібліографам» було запропоновано відшукати статті з теми дослідження. Метою їх роботи стало визначення основних типів міжмовної інтерференції, що виникає в результаті взаємодії близькоспоріднених мов.

Бібліографія:

vuzlib.com.ua/articles/book/36369-Іnterferenсіja_і_surzhik.../;

litmisto.org.ua/?p=21998

papers.univ.kiev.ua/.../muratova-g-the-interpretation-of-the-notion-of-in.

intkonf.org

ua-referat.com/Інтерференція_як_соціолінгвістична_проблема

www.ukrreferat.com/index.php?referat=60385

ukrsence.com.ua/.../proyavi-leksiko-gramatichnoї-interferenciї-u-knizhn.

bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=8059&chapter=1

naub.oa.edu.ua

Учитель: давайте з’ясуємо, у чому виявляється граматична інтерференція, де вона може виникати?

Свій проект представляють учасники групи «Граматики». які завчасно опрацювали сайти:

fs.onu.edu.ua/clients/client11/web11/metod/filol/fomina.pdf

ukrnauk.blogspot.com/2012/05/blog-post_986.html

elar.khnu.km.ua/jspui/bitstream/123456789/1331/1/Грицева.doc

Учні протягом певного відтинку часу у складі динамічних груп проводять узагальнення й систематизацію матеріалу, встановлюючи лінгвістичну сутність граматичної інтерференції й відшукуючи можливі місця виникнення граматичної інтерференції.

1 група – «журналісти» – через Інтернет наповнювали прикладову базу зразками інтерферентних явищ, виявлених у районних газетах нашого регіону: «Мелітопольські відомості», «Нива» (Чернігівський район), «Нова Таврія» (Василівський район), «Південна зоря» (м. Бердянськ), «Районка» (м.Пологи), «Слово трудівника» (Якимівський район).

2 група – фахівці з морфології – фіксувала можливі моменти інтерференції на морфологічному рівні.

Класифікацію інтерферентних явищ на морфологічному рівні ними було здійснено відповідно до їх частиномовного статусу.

ІМЕННИК

1. Це граматичні категорії відмінку, роду й числа: За минулий роки понад два десятки солдат-атошників нашого району отримали нагороди.

2. Словотворчі граматичні інтерферентні утворення:

• іменникові словотворення за допомогою невластивих мові афіксів: Нова директорша завела нові порядки, які нам не цікаві.

• творення віддієслівних іменників за допомогою суфікса -к-: Та групіровка на виборах нікому добра не принесла

ПРИКМЕТНИК

• При творенні ступенів порівняння:

Зароблений сухар краще краденого бублика.

• Серед відмінкових форм прикметників:

До воєнкомату приходили хлопці віком 16 років і старше.

• Суфіксально утворені прикметники:

У неї старший учився в музикальній школі.

ЧИСЛІВНИК

Числівники зазнають потужного впливу російськомовних форм:

Сьогодні вони зробили до п’ятидесяти візитів. Недорахувалися ревізори близько восьмидесяти тисяч гривень.

ЗАЙМЕННИК

Займенники зазнають інтерферентного впливу в непрямих відмінках:

У ньому (Павликові) багато внутрішньої красоти

ДІЄСЛОВО

Типовими інтерферемами є:

• форми особових закінчень дієслів:

За годину молода вже виглядить по-новому.

• сплутування особових форм дієслова:

Селяни сумлінно організують своє дозвілля.

• вживання особових форм дієслів майбутнього часу або інфінітиву замість наказового способу:

Тепер попрацюємо у групах.

• надмірне поширення активних дієприкметників:

Тренінг для вивчаючих йогу.

Перемігший клас отримає приз.

2 група відшукала інтерфереми на синтаксичному рівні:

Основними проявами інтерференції на синтаксичному рівні є:

• Калькування синтаксичних засобів:

В числі кращих наші випускниці.

• Вживання дієслів, що втратили значення:

Яскравим прикладом цьому

служив графік її роботи.

• неправильне вживання безособових форм:

Ініціативою хліборобів було покладено початок змаганню приватних фірм.

• Надмірне вживання пасивних дієслівних конструкцій:

Для мам читаються лекції.

• Неправильна побудова речень, пов’язана з невластивим вживанням пасивних конструкцій:

У приміщенні клубу виконано ремонт бригадою шабашників.

• Безприйменникові та прийменникові конструкції:

Чому вчать такі ситуації?

По професії Галя продавщиця.

• Заміна прийменникової конструкції безприйменниковою й навпаки:

Можливість захворіти грипом у кожного індивідуальна. Двадцять років тому завершився їх переклад на російську.

За результатами обговорення зібраного матеріалу колективом учнів було зроблено висновки:

Наслідком взаємодії мов є інтерференція – відхилення від норми та її порушення.

Питання міжмовних взаємин проаналізовано ще не в повному обсязі й такою мірою, як того вимагає сучасний стан мовознавства.

Мова преси відбиває тенденції розвитку норм мови: в українському суспільстві норма традиційно орієнтується на стандарти мови ЗМІ, що відображає розмовне мовлення різних верств населення.

Вторгнення в українську мову російських одиниць зумовлене як інтра-, так і екстралінгвальними чинниками.

У проаналізованому мовному матеріалі зафіксовано 111 найбільш типових граматичних інтерфереми. Серед них 53,9% - на морфологічному рівні і 46,1% – на синтаксичному.

Для подолання інтерферентних явищ на граматичному рівні необхідно брати до уваги диференційні ознаки споріднених мов, зокрема ті, що проявляються при словотворенні та словозміні, особливості вживання пасивних конструкцій, сполучників та сполучних слів.

Отже, мова ЗМІ регіону є яскравим свідченням того, що інтерферентні явища залишаються широко розповсюдженим явищем, зважаючи на потужний вплив як екстра-, так й інтралінгвальних чинників

Учитель: Отже, давайте з’ясуємо, чого ми сьогодні навчились на занятті. Прошу представників кожної групи висловитися.

І наостанок пропоную вам послухати поезію:

Мови чисте джерело

Хто воду п'є із джерела, а хто з калюжі,
Ви легко здогадаєтеся, друзі:
Коли поблизу чиста б'є вода,
Калюжу вибере хіба що бевзь-балда.

Красива мова – що вода джерельна,
А в суржику отрута є пекельна.
Від неї задихаються слова,
Тупіє-туманіє голова.
Та ми вже звикли. Явище типове –
Що друге слово із чужої мови.
Самоповаги, гордості нам брак,
Якщо ми опускаємося так.
Качелі, садік, шкафчик, Славік, Маша,
Штанішкі, щочкі, умнічка, Наташа,
Кампотік чи салатік – та любе!
Не топай ножкою, бо накажу тебе.
Прівєт! Все по фіґ – Льоха, Ксюша, Вовка!
Вашє не поняв, вроді остановка,
Коляска, мусор, кошельок, ковйор, більйо...
Хтось дав цукеркам назву – "Йо-ма-йо"!
Блін, бляха, йолкі, тьолкі, тіпа, тоже...
На масове безумство це все схоже.
Кароче, на фіґ – саме головне.
Все прикре, безнадійне і сумне.
Лікуймо душі кволі та недужі
Від суржику – отруйної калюжі,
Рятуймося, щоб мови чисте джерело
Духовного здоров'я додало.
Агов, озвіться, юні, мудрі, дужі,
Рішуче заявіть: "Геть навички папужі!
Геть мавпування! Будьте на коні.
Де гідність ваша? Тонете в багні!"
Нащадки прадідів великих,
Чи ж ви перевертні безликі,
Чи ви наїлися чужої блекоти,
Чи вам система поламала теж хребти?
Прозріймо! Ходимо ж до церкви – нам відома
В науці Божій перша аксіома:
Що чисте світло, а що – бруд і тьма.
Повірте: лихослів'я й суржик – ніби два більма.
Тисячолітню спадщину, скарбницю,–
Нам мову треба берегти, немов зіницю.
Війну оголосімо мовним бур'янам,
Інакше внуки не пробачать нам.

О. Захарків, мовознавець, кандидат філологічних наук, доцент

Учитель: Дякую всім за роботу! Нехай ваша мова буде чиста. мов кришталь!

Конспект уроку з української мови (8 клас)

Звертання поширені й непоширені. Розділові знаки при них

вчитель української мови та літератури

Бердянської гімназії №1 «Надія»

Слободянюк О.О.

Мета уроку: поглибити знання учнів про поширені та непоширені звертання; ознайомити з особливостями їх використання в різних стилях і жанрах; закріпити навички вживання розділових знаків при різноманітних звертаннях; розвивати усне й писемне мовлення, емоції, творчу уяву; виховувати ввічливість, культуру спілкування, повагу до співрозмовника.
Обладнання: підручник, схема, інтерактивна дошка, презентації учнів.

ХІД УРОКУ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
            Завдання учням.
      Прослухайте діалог. Що в ньому видається смішним чи недоречним? Про що забула одна зі співрозмовниць?
— Добрий день, Діно!        .
— Привіт, Ксюха!
— Як ти почуваєш себе?
— Все кльово!
— Температура не піднімається?
— Я ж кажу, все о'кей!
— Ну, бувай-бувай, на все добре.
— Чао!
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
1.   Слово вчителя.
           Однією з ознак вихованості споконвіку вважають уміння дотримуватися норм етикету. Неабияке значення має мовний етикет.
2. Виразне читання.
      (Учитель читає поезію Д. Білоуса «У спілкуванні людям личить те, що народ від серця зичить».)
3. Слово творчій групі
—   Що ж таке етикет?
------Слово «етикет» походить із французької мови й означає «ярлик», «етикетка», а з ХVII століття — «церемоніал». У сучасній українській мові це слово має таке значення: усталені норми поведінки й правила ввічливості в будь-якому товаристві. Давайте разом пригадаємо, які ми знаємо правила етикету? Що таке мовний етикет?

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
IV. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.   Робота з опорною схемою.
— Розгляньте схему. З'ясуйте, що таке звертання. Які бувають види звертань? У яких функціональних стилях вони вживаються? Які розділові знаки вживаються при звертаннях?
2.   Проблемні запитання і завдання учням.
1) Порівняйте два речення.
1. Хай мама відпочине, а ми самі приготуємо вечерю.
2. Мамо, відпочиньте, а ми самі приготуємо вечерю.
— Яке речення більш емоційне, стилістично забарвлене? Чому?
— Яка синтаксична і стилістична роль звертання у реченні, тексті?
2) Простежте, як змінюється відтінок запитання залежно від місця звертання в реченні. Опишіть ситуацію, у якій могло б прозвучати кожне з них.
        1. Доню, що ти робиш?
        2. Що ти, доню, робиш?
        3. Що ти робиш, доню?
3. Презентація учнівських проектів
          Звертання — це слово або словосполучення, що називає особу чи предмет, до яких звертається мовець. Основне призначення звертання полягає в тому, щоб спонукати слухача звернути увагу на слова співрозмовника. Звертання належить до слів, граматично не пов'язаних з реченням. Серед таких слів виділяється передусім стилістичною виразністю.
   Українська мова належить до тих слов'янських мов, які для граматичного оформлення звертання з прадавніх часів зберегли кличний відмінок.
В усіх українських народних піснях та інших фольклорних жанрах послідовно використовується кличний відмінок: «Ой дівчино, шумить гай», «Ой не шуми, луже, зелений байраче». Належне місце посідає кличний відмінок як у творах українських письменників, так і в перекладах з інших мов, майстерно відтворених пером найкращих митців слова: «Мріє, не зрадь!..» (Леся Українка). Уживання називного відмінка при звертанні є порушенням граматичної норми української літературної мови.
       Якщо звертання складається з двох слів, треба обидва ставити в кличному відмінку: пане губернаторе, Вікторе Григоровичу, Олено Петрівно. Як правило, звертання виражається іменником. Будь-яка інша частина мови може вживатися в ролі звертання тільки тоді, коли вона субстантивована.
         При звертаннях може стояти займенник ти або ви; через нього здійснюється зв'язок звертання з текстом речення. Займенники можуть стояти у будь-якому відмінку й виконувати в реченні роль підмета або додатка, їх не слід плутати зі звертанням: «Ой, чого ти, земле, молодіти стала».
4. Запитання до учнів.
— Що, на вашу думку, впливало на вибір форми звертання?
— Які форми звертання вам відомі?
— Які з них побутували раніше, а які вживаються і до нашого часу?
5.   Повідомлення учнів.
— Удома ви дібрали з вивчених художніх творів приклади різноманітних звертань. Зачитайте їх.
Ой під вишнею, під черешнею
Стояв старий з молодою, як із ягодою.
І просилася, і молилася:
«Пусти мене, старий діду,
на вулицю погулять!»
«Ой я й сам не піду, і тебе не пущу:
Хочеш мене, старенького,
та й покинуть на біду.
Ой не кидай мене, моя голубочко,
Куплю тобі хатку і ще й сіножатку.
І ставок, і млинок
і вишневий садок!»
(Народна пісня)
Ніч яка, Господи!
Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай...
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиноньку в гай!
(М. Старицький)
З народного напившись джерела,
Як із Дніпра бере веселка воду,
О рідна пісне, знову ти прийшла
До матері й до батька — до народу.
(М. Рильський)
Ще не вмерла Україна,
І слава, і воля,
Ще нам, браття українці,
Усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки,
Як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття,
У своїй сторонці.
(П. Чубинський)
(Звучить пісня на слова Б. Лепкого «Видиш, брате мій, товаришу мій».)
6.   Коментар учителя.
        На форму вибору звертання значний вплив мають національні традиції.
Найбагатші в Україні, звичайно, родинні та інтимні звертання. Вони передають усю задушевність, сердечність та красу спілкування. Тут багато зменшено- пестливих форм, складних форм, побудованих на зіставленні, порівнянні.
Наприклад, до дівчини в Україні зверталися такими словами: зіронько, голубонько, серденько, любонько, зоре моя, берізонько, квіточко, горличко тощо.
       Дуже схожими до родинних стають звертання за часів Київської Русі. Тут зустрічаємо братці, братики, братія, діти мої, батьку та інші. Козаки також широко використовували звертання товаришу і товариство, пане-брате.
Після встановлення радянської влади в Україні всі прийняті в нашому суспільстві форми звертання було скасовано й замінено словом товариш. Але будь-кого товаришем (другом, однодумцем, щирим приятелем, спільником) не назвеш. Для цього в нас здавна існують слова пан, пані, панна, добродій, добродійка.
          Залежно від значення та номінативних якостей виділяються власне звертання й риторичні звертання.
     Власне звертання розраховані на реакцію того, до кого спрямоване мовлення. Вони використовуються в офіційно-діловому стилі, в публіцистичних та художніх текстах, у листуванні й розмовній мові. Можуть бути емоційно нейтральними, а можуть набувати яскравого емоційного забарвлення. Це залежить від того, до кого звертаються.
     Риторичні звертання не розраховані на відповідь, бо в ролі об'єкта таких звертань, крім назв людей, виступають назви всіх інших живих істот, імена історичних осіб, назви явищ природи, будь-яких абстрактних та конкретних понять. Риторичні звертання є стилістичним засобом для емоційного напруження стосовно подій, для вироблення в читача чи слухача певного ставлення до зображуваного.
     Народе мій! До тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям. Як син тобі доземно уклонюсь. (В. Стус)

        Звертання, яке стоїть на початку або в кінці речення, виділяється в усному мовленні невеликою паузою, а на письмі комами. Якщо інтонація звертання на початку речення оклична, воно виділяється знаком оклику, наступне слово пишеться з великої літери. Наприклад: Києве мій, ти у серці завжди. (В. Сосюра)        Хлопці! Ви сьогодні гарно попрацювали .
V.    ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1.     Завдання учням.
         1) Іменники поставте в кличному відмінку н запишіть у три колонки: а) із закінченням є; б) із закінченням у(ю)\ в) із закінченням о. По одному слову із кожної колонки введіть у речення в ролі звертання.
Сестриця, чайка, вовк, Уляна, учитель, жінка, Андрій, козак, дядько, хлопець, Інна.
          2) Подані в дужках іменники запишіть у кличному відмінку. Поясніть написання закінчень.
О мій (народ), Прометея ти маєш душу молоду. (В. Сосюра) Ти-бо, (Тарас), вчив нас правди святої. (П. Куліш) Зійди-зійди, (барвіночок), буду поливати. (Народна пісня) Я люблю тебе, (друг), за те, що в очах твоїх море синіє, що в очах твоїх море цвіте, мою душу голубить і гріє.
2.      Переклад українською мовою.
— Перекладіть з російської мови українською. Підкресліть звертання. Поясніть постановку розділових знаків при звертаннях.
    1. Старик! Я слышал много раз, что ты меня от смерти спас.(М. Лермонтов)

2. Приветствую тебя, пустынный уголок, приют спокойствия, трудов и вдохновенья. (О. Пушкін)

3. Кудесник, ты лживый, безумный старик! Что же ты, моя старушка, приумолкла у окна? (А. Пушкин)

    4. Не пугай, зима, весна придет. (Нар. творч.)
4. Диктант «Перевір себе».
            Росте черешня в мами на городі. Стара-стара, а кожен рік цвіте, щоліта дітям ягодами годить, хоча вони не дякують за те. Мамо! Мамо! Вічна і кохана. Ви пробачте, що був неуважний. Знаю, ви молилися за мене дні і ночі, сива моя нене. (М. Луків)
— Підкресліть звертання.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ та ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ
    Що ми сьогодні на уроці вивчали? Які звертання поширені (непоширені)? Які розділові знаки ставимо при звертанні? Назвіть ключові слова нашого уроку.      ( звертання, повага, ввічливість, привітання).
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Знайти продовження пісні «Росте черешня в мами на городі»

(слова М. Луківа, музика А. Горчинського), виразне читання напам'ять ( за бажанням) .
2. Виконати завдання за підручником ( вправа №241 параграф 27 ).
3. Використавши подані звертання, скласти й розіграти діалоги, що можливі між:
а) гостем нашого міста, який намагається з'ясувати у місцевого жителя , як дістатися від залізничного вокзалу (автовокзалу) до Приморської площі . У репліки діалогу ввести стислий опис місцевості;
б) журналістом редакції молодіжної газети, який уперше приїхав до Бердянська, щоб підготувати матеріал про пам'ятки культури та архітектури, та учнем нашої гімназії, до якого він звернувся із проханням показати йому одну з пам'яток. У репліки діалогу ввести стислий опис пам'ятки.
Добродію, пане, шановний господарю, поважний гостю, шановний пане, юначе, хлопче, пане-господарю.

ДЯКУЮ, ДІТИ, ВАМ ЗА РОБОТУ! УРОК ЗАКІНЧЕНО.

Урок на конкурс "Учитель року 2017"

Слободянюк О.О.

Тема. Закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду II відміни. Другорядні члени речення.

Мета уроку:

- формування національно-свідомої й духовно розвиненої особистості;

- розвиток мовленнєвих компетенцій та творчих здібностей учнів. .

Завдання:

- ознайомити учнів із правилами закінчень родового відмінка однини іменників чоловічого роду II відміни ;

- вивчити закінчення іменників чоловічого роду II відміни в родовому відмінку однини та визначення додатка як другорядного члена речення;

- повторити орфограму «Знак м’якшення» ;

- навчити учнів виділяти ключові слова з інформативного тексту;

- удосконалювати навички аналізувати, порівнювати мовні явища,

- доходити висновків, узагальнення;

- виховувати вміння критично сприймати навчальний матеріал, висловлювати власну точку зору;

- за допомогою мовленнєво-комунікаційного матеріалу виховувати в п’ятикласників почуття патріотизму.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: зошити-підручники, словники, інтелект-карти, таблиці

Методи, прийоми, форми роботи: бесіда, пояснення вчителя з елементами презентації, прогнозування, дослідження-спостереження, вправа «Повітряні кульки для дорослих», конкурс «Найрозумніший»

Епіграф: Без усякої науки ще можна обійтися,

без знання рідної мови обійтися не можна.

І.Срезнєвський

Хід уроку

1. Організаційний етап

Діти, доброго ранку. Я рада вас бачити.

У нас на уроці присутні гості, привітаймося із ними. Сподіваюсь на взаєморозуміння та успішну плідну працю на уроці. Я дарую вам посмішку й бажаю доброго настрою. Протягом уроку ми повиннi досягти мовних вершин. Нехай ваша особиста зiрочка знайде мiсце на найвищiй вершинi гори здобуття знань.

Зверніть увагу на слова видатного мовознавця І.Срезнєвського - епіграф уроку : «Без усякої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна». У кінці нашого уроку сподіваюся почути від вас, чому саме ці слова я обрала за епіграф. Тож, мої учні, до роботи, до здобуття нових знань та позитивних результатів.

2. Етап цілепокладання

За допомогою записаних на дошці дієслів визначте цілі уроку та основні завдання для себе.

Повторити…. . Вивчити… .

Ознайомитися… . Розвивати… . Запам’ятати… .

3. Перевірка домашнього завдання

Здобуття знань – це кропітка щоденна праця. Позитивні результати праці – це успіх, а успіх – це успішний учень, патріот, особистість!

Перевіримо за допомогою вправи «Так – Ні» ваше домашнє завдання (вправа 1). Оцініть свою роботу за правильними відповідями. Увага на екран.

(Пiсля виконання вправи учнi на берегах зошита виставляють собi оцiнки). Пiднiмiть руку, хто отримав найвищий бал? Молодцi! Ви – найкращi!

4. Дослідження мовного матеріалу.

Успішно перевіривши домашнє завдання, доповнимо свої знання матеріалами презентації (презентація про закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни). Перегляньте її та виконайте завдання. Яких висновків про важливість теми можна дійти?

Ви - розумнички! А тепер я пропоную нашим очам трохи відпочити. Примружили оченята…

За вікном – грудень, зима тільки-но розпочалася, а я хочу, щоб ви повернулися в теплi пори року, помилувалися красою осені, послiдкували за диво-пензликом.

ФІЗХВИЛИНКА. (Вправи для очей )

Вiдпочили? Продовжуємо працювати. Діти, заповніть пропуски у вправі 2. Для успiшного виконання прочитайте та запам’ятайте правила, подані в таблиці (вправа 2).

Користуючись поданою таблицею, пропоную на закріплення вивченого виконати тестові завдання (вправа 3). У варіанті А ви бачите 2 виділених слова. Підкресліть та назвіть орфограму, що в них є.

Ви успішно виконали вправи. Автори підручника приготували чудовий уривок вірша Максима Рильського, за допомогою якого вам слід пояснити правопис закінчень іменників чоловічого роду II відміни в родовому відмінку однини. Паралельно із цим вставляємо, де потрібно, знак м’якшення. Якщо виникне потреба, скористайтеся правилом Мудрої Сови.

Зачитайте iменники чоловiчого роду II вiдмiни в родовому вiдмiнку однини, пояснiть закiнчення: (у) Грiнченка й Даля –а,-я. Бо це власнi назви, прiзвища / гнiву закiнчення –у, бо це абстрактна назва. Перевiримо правильнi вiдповiдi. Увага на дошку.

Продовжуємо працювати в робочих зошитах. Розгорнiть їх, виконайте вправу 5. Продемонструйте свої знання з теми «Знак м’якшення». Випишіть ті слова, де на місці пропуску слід писати знак м’якшення (1 учениця працює біля дошки).

Майбутні мовознавці, якщо правильно виконаєте завдання, то з перших літер виписаних слів складеться слово, пропущене у вислові французького письменника Анатоля Франса. Яке ж слово утворилося? Прочитайте весь вислiв.

Словник – це Всесвіт , розташований в алфавітному порядку.

У цій вправі бачимо виділене слово ПЕЧАЛЬ, його слід записати фонетично (1 учень працює біля дошки). Як ви думаєте, чому саме це слово є виділеним у цій вправі? Отож, перевiримо правильнi вiдповiдi . Увага на екран.

Ви – молодці! Усі пригадали орфограму «Знак м’якшення» та успішно впоралися із завданнями.

Плiдно попрацювавши, пропоную ФІЗХВИЛИНКУ (Пісня-руханка «Лише у нас на Україні...»). Запрошую вийти творчу групу «Джерельце».

Отож, продовжимо роботу. А тепер прослухайте наступну iнформацію та за допомогою вправи «Повітряні кульки для дорослих» ознайомтеся та запам’ятайте правило про другорядний член речення – додаток (вправа 6). (Діти читають правило, 2 учнів вголос відтворюють його з пам’яті).

А зараз доповнимо прислів’я додатками, користуючись довідкою.

1. Дякуй (чому?) БУКУ за науку.

2. Здобудеш (що?) ОСВІТУ – побачиш більше (чого?) СВІТУ.

3. Не вродою хвалися, а (чим?) РОЗУМОМ.

Отже, якими членами речення виступають слова БУКУ, ОСВІТУ, СВІТУ, РОЗУМОМ? Звiсно, додатками.

Наступна вправа 7 традиційно допоможе вам запам’ятати словникові слова. Перевірте свою пам’ять. Увага на екран! Словникові слова: тьмяний, різьбяр, Горький, Зорькін, бриньчати.

(1 учень зачитує словникові слова, які записав). Як орфограму ви пригадали?

4. Етап контрольно-оцінювальний

Прийшов час перевірити знання, здобуті на сьогоднішньому уроці. Ваша найулюбленіша вправа - конкурс «Найрозумніший». За певний час потрібно виконати всі завдання. Якщо все буде правильно, то одержите Гран-прі – великий кубок Мудрої Сови.

(На дошці – секундомір). Оцініть власну роботу відповідно до умов конкурсу «Найрозумніший». Хто не зробив жодної помилки?

Ви – молодці! Підсумуємо здобуті сьогодні знання, прослухавши висновки . ( Висновки уроку).

Чи вдалося вам досягти поставлених на початку уроку завдань? Що запам’ятали? Чи все заплановане ми виконали? Якщо ви вважаєте наш урок успішним, оберіть один із смайликів, що є у кожного з вас, та прикріпіть його на нашiй вершинi гори здобуття знань. Ви - найрозумнiшi!

Наприкінці уроку пригадаймо наш епіграф. Чому, на вашу думку, не можна обійтися без знання рідної мови? Ви абсолютно праві.

5. Етап визначення домашнього завдання та інструктаж з його виконання

Щоб наша сьогоднішня робота не була марною, виконайте таке домашнє завдання: зошит для домашніх завдань №1 - УРОК №1, вправи 1, 2.

Діти, дякую вам за успішну роботу! Бажаю бути найрозумнішими, бо це стане вам у нагоді як у навчанні, так і в подальшому житті. Зростайте успішними та щасливими, щоб наша гімназія «Надія» та Україна пишалися вами! До побачення.